Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 910/27201/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.за участю представників: від позивача:Кобець Р.Ю., дов. б/н від 02.01.2015р.;від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015р.у справі господарського суду№910/27201/14 міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"простягнення 2064,56грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2015р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015р. у справі №910/27201/14, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 2064,56грн. страхового відшкодування в порядку регресу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.05.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 02.06.2015р. представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги. Відповідач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.07.2013р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (позивач) та ОСОБА_1. як страхувальником, укладений договір страхування №939556-02-10-01, відповідно до умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки "Citroen С" д.н.з НОМЕР_2.

09.10.2013р. в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Citroen С" д.н.з НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1., та транспортного засобу "Toyota RAW 4", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2., відповідальність якого на момент ДТП була застрахована у ПАТ "СК "Провідна", згідно полісу № АВ/4701326.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.10.2013р. у справі №761/26475/13-п водія транспортного засобу "Toyota RAW 4", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2. визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільно-правову відповідальність водія автомобіля "Toyota RAW 4", д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_2. застраховано в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Провідна" згідно полісу №АВ/4701326.

Відповідно до звіту №13/10/813/598950 від 27.10.2013р. розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу "Citroen С" д.н.з НОМЕР_2 внаслідок ДТП склав 3721,58грн., проте позивач виплатив 5786,14грн. згідно платіжного доручення №14171 від 22.11.2013р. по рахунку СТО.

Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про виплату страхового відшкодування у межах фактичних затрат у розмірі 5786,14грн., проте відповідач сплатив на рахунок позивача 3721,58грн., а залишок коштів у розмірі 2064,56грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Отже, після виплати страхового відшкодування у позивача виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що Законом України "Про страхування" та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Отже, висновок місцевого господарського суду, з яким погодилась апеляційна інстанція, що виплативши страхове відшкодування, позивач набув права зворотної вимоги до відповідача у сумі страхового відшкодування в розмірі 5786,14грн., тобто у межах фактичних затрат, є правомірним та обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі №910/7163/14.

Беручи до уваги вищевикладене, Вищий господарський суд України, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, з'ясованих судами з урахуванням наданих доказів та наявних матеріалів справи, перевіривши застосування ними норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015р. у справі №910/27201/14 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015р. у справі №910/27201/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач